1 7 2 Я покажу.
⠀
"Я покажу, готували звідки вторгнення"
"Я Вам посилку відправив у серпні":
В ній дев'яносто дев'ятий - рік народження,
В ній двадцять другий - рік смерті.
⠀
Бути він міг би: чи слюсарем, чи токарем,
Міг і кур'єром, або, скажімо, кухарем,
А не у чоботах рваних, всіми проклятим,
В темнім лісі - засохлим хлібом хрумкати.
⠀
Ладно вже там - головний - суд Божий сталому,
Не допоможуть звичайно різні бідкання.
Нащо ти душу свою продав дияволу?
Може віджав сам він з риканням?
⠀
Справді, чи токарем став би, може й слюсарем,
Кухарем теж, готував би тихо вариво...
Ні, ти не стій тут, як стовб, - ми далі тупаєм, -
Нам ген туди, де жарево.
⠀
Жив би собі: веселивсь, гуляв з дівахами
В хаті розділеній навпіл з братом тронутим.
Йди вже в казан. Чом стоїш такий нажаханий?
Краще скажи готували звідки вторгнення.
⠀
Авторка Alja Khajtlina
Переклад Yurii Shybynskyi
ОРИГІНАЛ
Сто семьдесят второй день
"Покажу, откуда готовилось нападение".
"Я вам там посылку послал, проверьте".
Девяносто девятый - год рождения.
Двадцать второй - год смерти.
Мог быть, к примеру, токарем или слесарем,
Мог быть курьером или, допустим, поваром,
А не в ботинках рваных сквозь тёмный лес идти,
Хлеб жевать получёрствый с землёю поровну.
Ладно там главный, теперь только бог судья ему,
И не помогут уже никакие жалобы,
Ну а вот ты зачем продал душу дьяволу?
Или он сам отжал её?
Стал бы действительно слесарем или токарем,
Поваром тоже - тихо варил бы варево.
Нет, ты не стой столбом тут, мы дальше топаем,
Нам вон туда, где зарево.
Жил бы спокойно, гулял бы с крутыми тёлками,
С братом бы в хате жил, пополам поделенной.
Ну, заходи уже, выбирай котёл себе,
Покажи, откуда готовилось нападение.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956436
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2022
автор: Юрій Шибинський