Вранці все село накрило золотом від сонця ,
А в сільраді нині мали засудити хлопця .
У суді не пригадати справ таких веселих –
Мав три жінки з малюками , ще й у різних селах !
Репутація сховалась на роки під брудом ,
Люди з місця викрикають , пахне самосудом .
Суддя руку піднімає – щоби не шуміли ,
- Як ви пласт такий роботи охопить зуміли ?
Зрозумів наш Казанова : публіку він вразив ,
І такий невиний вираз на лиці зобразив ,
Аж на нього задивилась секретарка Свєта…
-Як зумів ? Та я нового маю лісапєта !
2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956418
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2022
автор: Андрій Рубан