Ну що, братанчік, злишся на ці трабли?
Психуєш? Розпускаєш кулаки?
А часто мат злітає з язика, б_л_я_дь?
А сотку п’єш? А куриш косяки?
Ох, в гніві, правда, хочеш все відразу.
Побільше, і порєщє, і прям тут.
Трощити, бити, пить до того часу,
Допоки cyка-лють заб’ється в кут.
І любить же ж вона покерувати.
То гиркне на когось, то щось порве.
Начудить, відійде і буде ржати,
Коли тебе ще й совість погризе.
Від злості все навколо накаляє!
І навіть мімімішна маячня.
І чай з ромашки не допомагає,
І вбита чи палаюча русня.
Ніщо не допоможе в миті люті.
Ну може на момент, чи якийсь час.
А нерви не відновляться, по суті.
Вони прийдуть зі злістю в інший раз.
2017 рік
Номер картки для донатів:
Ощадбанк
4790 7299 3591 8979
Мостюк Сергій Миколайович
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2022
автор: Сергій Мостюк