Хвилини шукають бомбосховищ,
Щоб назавжди не зупинився час,
А світ вже звик до кривавих видовищ
Й не питає,чому життя промінь пригас.
Не одне серце втонуло серед суєти,
І людськість в людині не раз помирала,
Світ біг кудись не бажаючи знати мети,
Смерть лиш тільки від роботи зітхала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956394
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2022
автор: Вікторія Воля