Підкралась, тиха ніч, у дрімоті спека,
У гнізді, умощувавсь молодий лелека,
Шарудіння,уже вкотре знов на сторожі,
Чи порушать,зненацька снаряди ворожі.
Ніби й здалеку та струм проймає все тіло,
Озирнеться із страхом й враз погляне сміло,
Пригріва, старе гніздечко таїть надії,
У дорогу, злетить скоро, плекає мрії.
І як буде, Божа воля, він повернеться,
У очах, пече смуток, мо» війна минеться,
Тож голівоньку ховає під тепле крило,
Не прокинулося, сни бачить рідне село.
Не гаптує, ще світанок світлу стежину,
Сон приборка немовля і кожну дитину,
Про війну, думки джмелині, зраду, москаля,
Доля вижити, чи куля улучить здаля.
Сни тривожні, жага відкинуть й всі страшні дні,
І нарешті побродити в солодкому сні,
Політати, щоб у ньому, в чистім піднебессі,
Заблукати, відчути волю, вже на часі.
11.08.2022р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2022
автор: Ніна Незламна