Душа компанії — Микола
Миколі Лучкіну, —
другові в наших
спільних польотах,
присвячується з любов’ю
Так казав святий Григорій
Палама:
тільки Мати Божа
помогла б
занебесне написати!..
Самому надіятись — катма.
Змилуйся, Маріє,
нам
Миколі надіслати б ...
Щонайпершому приснився він — пілоту,
й натякає:
там бензин на твоїй «Дельті»
підтікає!..
Той знайшов і
відремонтував
та й розповів пілотам —
тепер знають.
Друге. Це являється у сні
і каже доці:
«Дочко!
в тебе небезпечно хворі очі,
друг Віталій дасть
тобі на операцію, прийми як
ніби
Миколай дав.
Буде — точно.»
І отак спасли.
Всяк Микола — поміч! дружба!
й точність.
І — Авраменко Наталі: «Перестань ти!
Думаю, ну — завітаю!!
Це ти всі завдання з математики рішаєш??
щось лиши й синам,
чи ти не знаєш?..»
...Несподівано я бачу:
він в красивому — але в холоднім краї!
і в якійсь холодній «бобочці»...
й немов
чекає...
Я — враз асигнацію виймаю —
і даю ,
і він бере, і усміхається, і — промовляє:
«Роби так почастіше!»
Раптом згадав я:
було, за упокій душі його
подав...
О мій Миколо!
у Церкві мало лиш
за себе дбав!!!
усіх любив — усі й любили:
сльоза — подасть же душі сили!..
Це ж Миколай:
для усіх поміч...
11.08.2022,
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956073
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович