Господи, хіба ти є,
що зло розгулює безкарно?
Чи ти глухий, чи вуха затулив?
Чи ти сліпий, чи просто закриваєш очі?
Повсюди вибухи - то може і оглух.
Від спалахів ракет може і засліпило.
Радіоактивний дощ тільки но вщух,
то може твої крила й опустились.
Прокинься, господи, не спи!
Продемонструй ударну силу:
закинь у вир ворожі літаки,
подмухай, щоби флот цунамі затопило.
Стріляй і блискавки метай!
І ми з тобою будемо стріляти.
Нам стане сил оберігати рідний край
і гідно у бою протистояти.
Під ними вже горить земля -
це ми все робим самотужки.
Допоможи топити кораблі
й колони розбивати вдрузки!
Борімося, хоча й одні -
ця боротьба нас об єднала.
Ми в себе вдома - не на чужині,
безсмертя нам зозуля накувала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956044
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2022
автор: PersephoneNeit