Русалка

Ішли  полем  леґені  –
ти  сподобався  мені.
Іванку!  Іванку!
Зустрічай  коханку!
Де  би  ти  таку  знайшов,
щоб  волоссячко  –  як  шовк?
Буйне!  Зелене!
Подивись  на  мене!
Хіба  я  не  мила?
Хіба  я  не  біла?
Не  молоденька?
Не  солоденька?
У  селі,  у  місті  –
дівчата  в  намисті  –
коси  заплітають,
долю  виглядають.
А  у  мене  шати  –  
з  духмяної  м’яти,
а  у  мене  ложе  –
з  жита  і  волошок.
Ой  упали  роси
на  вечірнє  поле!..
Ніжки  мої  босі,
а  серденько  голе…
Іванку!  Іванку!
Дай  мені  сорочку!
Дам  тобі  найкращу
квіточку  з  віночка.
Іванку!  Іванку!
Залишись  до  ранку!
Не  кохай  Наталку  –
полюби  русалку…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955917
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2022
автор: Світлана Себастіані