Ішли полем леґені –
ти сподобався мені.
Іванку! Іванку!
Зустрічай коханку!
Де би ти таку знайшов,
щоб волоссячко – як шовк?
Буйне! Зелене!
Подивись на мене!
Хіба я не мила?
Хіба я не біла?
Не молоденька?
Не солоденька?
У селі, у місті –
дівчата в намисті –
коси заплітають,
долю виглядають.
А у мене шати –
з духмяної м’яти,
а у мене ложе –
з жита і волошок.
Ой упали роси
на вечірнє поле!..
Ніжки мої босі,
а серденько голе…
Іванку! Іванку!
Дай мені сорочку!
Дам тобі найкращу
квіточку з віночка.
Іванку! Іванку!
Залишись до ранку!
Не кохай Наталку –
полюби русалку…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955917
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2022
автор: Світлана Себастіані