Літа - мандрівці земнії...
В дитинстві - хмаринки небесні:
Ширяють у небі добрі, не злії,
Пухнасті звіринки чудесні.
Дитячі роки - сонцем ясні.
В юності вже неспокійно,
Як вітер літа пролітають:
То буревієм несуться, то вільно,
Бурхливо, кохання пізнають.
Роки молодії - всі знають.
Наче птахи у небі кружляють,
У зрілість літа прилетіли:
Крила зміцніли, мудрість вже мають,
Рід зберегли, бо долю зустріли.
Щось досягли, а вершин - не зуміли.
Як та пісня, - літа наостанок,
Яку іноді не доспівали...
Сумна чи весела, дісталася в спадок,
У правнуки, внуки все краще заклали.
Літа - наша пісня полине вже з нами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955777
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2022
автор: Галина Лябук