Люди з усіх світів

Вітер,  
В  полі  грає,  завіває.
Чуєш  музику  бою?
Яку  ми  граємо  з  тобою.

Сонце,
Нещадно  томить  нас.
І  ніхто  не  відступить  назад  -
Поруч  з  вільним  не  може  бути  раб.

Дощ,  дощ,  дощ.
Впав  до  долу  -  тримай  оборону.
Поки  дивиться  весь  світ.
Поки  людство  причиняє  гніт.

І  не  треба  більше  ніяких  слів  -
Рахуємо  кількість  розбитих  голів.
Старі  речі  інші  змісти  носять,
Пощади  не  буде,  пощади  й  не  просять.

         Люди,  з  усіх  світів,
         Всюди,  з  усіх  сторін,
         Будуть  бити  ворогів,
         Покажуть  жорстокий  фільм.


В  небі,
Усе  як  завжди,  усе  без  змін,
А  у  нас  те,  що  цінують  на  землі,
А  у  нас  все  заради  вершин.

Довго,  довго
Ворожнеча  світом  ходить,
І  кожен  новітній  час,
Війною  вона  вчить  серця  мас.

Як  треба,  треба,
Поводитись  і  жити,
Розкажуть,  що  потрібно  хотіти.
І  заради  цього  усі  будуть  служити.

Та  не  буде  миру  в  цих  світів,
В  них  багато  різних  голосів.
Могутня  зброя  і  усі  слова,
Роблять  так,  що  тремтить  душа.


         Люди,  з  усіх  світів,
         Всюди,  з  усіх  сторін,
         Будуть  бити  ворогів,
         Покажуть  жорстокий  фільм.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2022
автор: Майстер Слова