Узбережжя. Кам'яниста варта.
Блима оком велетень-маяк.
Поки є життя, запалюй ватру:
Чиясь ніч темніша, ніж твоя.
Десь гучніші грози, вищі хвилі,
Дужчий вітер, більша мілина.
Волорогий Велес чарку хилить,
Хмура Мара море п'є до дна.
Як човни у темряву поринуть,
Як чорти навіють переляк,
Викрути на максимум горіння,
Капітанам дай гарячий знак.
Хай усі спотворені суденця
Кинуть якорі в безодню літ.
Як умруть боги, то доведеться
Нам самим освітлювати світ.
© Юлія Красіна 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955591
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2022
автор: Юлія Красіна