[i][i]«Все моє життя - це суцільні дупи. Різниця тільки в розмірах та вазі»
(Юлія Богута - "Відьмина служба підтримки")[/i]
[/i]
Я відчуваю себе диваном — така ж не жива й громіздка,
Стою на одному місці, неначе ті меблі — німа.
І бачу суцільні дупи — різниця лиш в їх вазі,
У штанях, спідницях, об'ємах. Можливо, й в чиїсь руці,
Яка ненароком торкнеться, погладить ледь-ледь чорний бік.
Надіюсь, колись це минеться, настане той Новий рік,
І я, загадавши бажання, засну знов живою, без ран.
Та поки що, люди — сідниці, а я — лиш німий диван.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2022
автор: Чорнильна