Дрібничка

Вона  палила,  вона  палала
і  божеволіла  від  розпуки,
бо  їй  дрібнички  не  вистачало,
бо  їй  дурнички  не  вистачало  –
віддати  серце  у  добрі  руки.
Моє  кохання!..  Крило!  Вітрило!
Душа  втомилася  бути  м’ясом
(всі  інші  бачили  тільки  тіло  –
німе,  покірне,  знадливе  тіло),  –
о,  не  всміхайся  так  хижо,  ласо!..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955383
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2022
автор: Світлана Себастіані