Співай, пташино, поки маєш сили,
Ще сонце спить. Ще спить дубовий гай…
Ще тихо скрізь… ще нерозкриті крила…
Ще лихо спить… а ти не спи – співай!
Співай, пташино! Сповни світ любов’ю!
Співай в грозу! Хай громи всі мовчать!
Життя вимірюється пролитою кров’ю…
А для пташини смерть лише – мовчать!
Співай, мала! Відлунюй в сонцесвіті!
Плети веселки із пташиних нот!
Бо сила пташки - під дощем радіти!
І лебедіти посеред скорбот!
Співай, пташино! Хай намокли крила!
Хай світ горить! Хай спалені мости!
Співай, мала! Бо в тому твоя сила!
Бо хто ж співатиме, якщо замовкнеш ти?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955373
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2022
автор: Волинянка