Побачу крізь призму твого вільнодумства
Розпечену кригу у затінку сну.
І миті тієї ж раптово спинюся,
Аби запитати: "Для ко́го й чому?"
Для кого чуття - найдешевша розрада?
Чому доленосне жваві́ше за тінь?..
Кому і навіщо належить принада,
Якою керує легкий бузувір?..
А доти знайду непримітну пустелю
І час берегтиму від зайвих очей.
Укриюсь байдужістю владно твоєю,
Аби заректися...не знати ночей...
02.08.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955275
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2022
автор: Сара Ґоллард