Літні дні міняють кольори,
Тривогою нас не дивують.
Майорять на вітрі прапори,
А воїни вправно воюють...
З поміж посірілих днів і тривог,
Роки так невтомно утікають.
Наші шляхи-дороги проклав Бог,
Що скелясті гори оминають.
Дні, як птахи летять і летять,
Квапливо ідуть у долину.
Кучеряве волосся сріблять
І кличуть нас на полонину.
А ти крокуй до світлих своїх мрій,
Хай ракети тебе не лякають.
Із дороги повертати не смій,
Хай неповторні миті тривають.
Лови свої загадков́і дні,
Малюй особливі картини.
Прожени моменти ці сумні,
Втікай від сірої рутини.
©: Віктор Варварич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955196
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2022
автор: Віктор Варварич