Пружиняться ноти мого водограю.
Виблискує мука нежваво ключем.
Нехай і не любиш, та все ж я заграю,
Аби розколоти тверду акварель.
Мелодія ніжності вдасться до жарту,
Аби сподіватись: колись-то прийде́ш
І ра́зом нести́мемо зважену варту
Так, як ніхто і ніколи - без меж.
Ти тільки шукай мене поміж світами
І думи про казку невпинно знаходь,
Аби ті роки́, що ідуть за роками,
Не вбили ні душу, ні стриману плоть...
01.08.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2022
автор: Сара Ґоллард