Дивишся в море, у вічні глибини.
Дивишся в мене, чекаєш вогню.
Від ватри зосталися тільки руїни
І я з ними зовсім невміло тону.
Ти бачиш рідини. Вода у статурі.
Якби ж тільки знав, що усе те міраж!
В осяяній сонцем і тінню фігурі
Зовсім інакший, повір, авантаж.
Ти бачиш не воду в мені швидкоплинну,
Ти бачиш не скорену злобою ртуть,
Яку проти волі, немовби рутинно,
Тобі доведеться навпроти забуть...
30.07.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2022
автор: Сара Ґоллард