Ти заглядала в карі очі,
Ловила закохану весну.
Палко кохала до півночі,
Виводила ноту голосну...
Його любила до безтями
І дарувала вуста свої.
Ніжилась теплими ночами,
А ранком співали солов'ї.
Дурманили перса дівочі,
А єство горнулось до єства.
Любов'ю промовляли очі,
Пізнавали миті блаженства.
І від кохання ти сп'яніла,
Дарувала неповторну мить.
Так милозвучно гомоніла,
А серце від щастя тріпотить.
©: Віктор Варварич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954990
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2022
автор: Віктор Варварич