якщо я захочу, я стану крокодилом.
це моє життя і я у цьому житті бог. інші божки — іншії люди. невже вам так хочеться аби хтось ї#ав вас у *** попутно навчая вас законам видуманого божка? а я все ж таки думаю, що бог — це ти. ти чийсь бог. тому що ти живий, і ти тут існуєш. ти робиш хороші речі, які, явно і твоєму богу й не снилися. а матінка Тереза та ще хвойд@. вона була лицеміркою. я тобі розказувала, почитай якось, згадаєш. люди придумують для себе табу, інші заборони щоб було складніше жити. невимушені та смішні кролики, що їбуться, а потім залітають і вони вже зробили свою справу, тепер ти мати. ти закінчиш все. тому що у кожного чогось є свій термін, що тече як третя річка і так блимає об камін.
не тому що у всіх хлопців є член, а тому що листя впало на порізані долоні і, якщо я блондинка, ти любиш чорних. ну і хто із нас расист?
літак розбивається двічі. те, що ламається зсередини — витікає нове життя, це перетворення, нове народження; те ж, що ламається з навколишнього середовища неодмінно зламається ізсередини, а тому — духовна, неминуюча смерть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954910
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2022
автор: Харрієт