Я не знала де та Оленівка,
І не знала б ще, мабуть, довго...
Та припхались нащадки леніна,
Щоб спровадити нас до Бога.
Багатьох вже туди відправили,
(Хоч своїх — більше наших в рази!).
Не для них всі закони й правила,
Хоч на танках у них образи...
Я не знала де та Оленівка,
Та тепер не забуду повік,
Звіра гірші — нащадки леніна
Влаштували смертельний "пікнік".
Убивати підступно звично їм,
А беззахисних і поготів…
Досі ще руській мір хтось кличе в дім,
Тож діжде те чого хотів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2022
автор: Патара