Між нами все достатньо зрозуміло.
Немає ні іллюзій, ні надій.
Стосовно дружби все обговорили,
Враховуючи досвід твій і мій.
Я згоден бути просто гідним другом,
Позбавленим очікувань, вимог.
Щоб десь, колись уникнути напруги.
Так дійсно буде краще для обох.
Для дружби ти окреслила кордони
З своїм, конкретним списком заборон,
Враховуючи шлюб, його закони.
І ти права. Це має свій резон.
І я ці побажання не порушу.
Хто я такий, щоб рушить спокій твій?
Тебе до сороміцтва не примушу.
Дозволь мені лиш мати кілька мрій.
Візьму на себе деяку сміливість
Просити, хоч тобі я не сім’я,
Щоб ти хоча б дала мені можливість
Вважати, у думках, що ти моя.
Дозволь мені в моєму лексиконі
Вживати фразу “Ти промінчик мій”.
Тебе так підписати в телефоні.
Прошу, мене цим дозволом зігрій.
Також дозволь у тебе закохатись.
Прошу, будь-ласка, не забороняй.
Я буду цим коханням напиватись.
А ти мене? Не треба. Не кохай.
А я буду кохати собі тихо.
І цим не причиню тобі турбот.
Мені була би невимовна втіха,
Щоб ти не будувала перешкод
Для існування тихого кохання.
Без переходу всіх етичних меж.
Без щонайменших крапель сподівання,
Що ти мене, колись, та й обереш.
Оце і все, що я просити смію.
Залиш мені хоч кілька цих дрібниць.
Я бути ненав’язливим зумію.
І непомітним. Ну, будь-ласка, киць…)
2022
Номер картки для донатів:
Ощадбанк
4790 7299 3591 8979
Мостюк Сергій Миколайович
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954812
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2022
автор: Сергій Мостюк