Краю мій, Україно моя,
Ти страждаєш в нерівній борні.
У запеклих, жорстоких боях
Гине молодь твоя на війні.
Знає Бог, не твоя це вина,
Що підступний, зажерливий звір
Підкупив цілий світ, сатана,
І, підкравшись,напав, наче тхір.
Бачу я руйнування страшні.
Бачу лють, похвальбу ворогів
І молюся щоденно. Та ні,
Вгамувати не можу свій гнів.
Неможливо терпіти ганьбу,
Глузування чужинських еліт,
І беззбройну вести боротьбу,
Лицемірний боронячи світ.
Ворог сильно знущається. КАТ.
Гідну відсіч йому не дамо.
Небо нам не закриє наш "сват".
Ми серЕд ворогів живемо.
Хто надасть допомогу нам? Хто?
Як же вистояти в цій війні?
Для Європи це - цирк шапіто.
Лиш поради ідуть від "рідні".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954771
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2022
автор: Leskiv