Тумани полем, а може дим...
Благає мати: "Вернись живим!".
Стерня у серце - горять жита.
Примара смерті кругом вита.
Гірчать полинно покоси трав.
Краплини крові серед отав.
І чорний ворон кружля, кружля...
Прошита болем свята земля.
Зеленоокий сіріє ліс,
Неначе глибше корінням вріс.
У темних кронах густа імла -
Крилом смертельним війна вела.
Кидала в гущу нелюдських бід.
В сльозах кривавих губився слід.
Могили братські - хрести, хрести...
Чи довго ще цей тягар нести?
Карбує пам"ять тисячі облич.
Перед світанком найтемніша ніч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954570
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2022
автор: Тамара Шкіндер