Мальва притишено входить
в ніч, як у ґрунт глибоко
пил береже на вістрі,
кулю і оксамит.
Як хоругва височіє,
небо хитає високе.
Поки воно іскриться,
поки воно гримить.
Дощ розливає тугу,
барви густі як смоли…
Навпіл розлущився Божий
світ, як глевкий горіх.
Убережи бажання
в сонці аби не схололо.
Убережи від падіння
зорі які вгорі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2022
автор: Окрилена