Ти вижив. Рука не вціліла.
Та хоч ти не весь, та зі мною.
Рубці твого мужнього тіла
Я вицілую — і загою.
Пройду крізь усі я лікарні,
Тримати я буду за руку,
За ту, що лишилась непарна.
Удвох проживем твої муки.
Я виплачу сльози потому,
Коли буде вже Перемога.
За те, що живий ти удома,
Я мовчки подякую Богу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954257
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2022
автор: Тетяна Мошковська