Пресвятій Трійці
із Пресвятою Богородицею
з натхнення їх присвячується
Пісня моя за золотою годиною
Радість моя — за
золотою людиною
ледь постаріють ще діти — й ще трохи...
так і стають
і синами й дочками епохи
як я усіх випускаю на волю!!
золотом із середини... ще трохи!
й без болю
якщо ти не носиш —
щастя Неба! —
в земнії ті підступи-
охи...
то будеш носить
лихо з часу, з епохи в епоху
станеш зачерпувать їх забуття — а
дитинство
мов збоку
як це усіх випускаю — на волю
як я не з щастям
то й так
усі
пишуть — від болю
я ж храм із золотом!
світ — із нестачею й кров’ю
я пишу — з надміру!
дякую —
землям і Безміру!
й саме з любов’ю
з теплом нирок і серця
я випроставсь
ніби
і — в світлі думи
й Всесвіту — золоті німби!!
і Вселенна із Богом!
і печаль моя світла за вселенською
таки епохальною!
що збулось з людиною!
Й пісня стоїть — за
золотою годиною
що Вселенна розщемить?
й що я розщемлю
із защемлення дарую золотом волю! —
то ніхто і
не пише — хто звик
щось писати від болю...
Й нова пісня моя — за золотою годиною
Радість моя
за золотою людиною
Так і в небі
і зірки і дірки
і провідність їх
що із годиною...
Що це усе! –
встане — світ новий
із золотою людиною
бо це всі, хто в Христі
так йдуть далі
прості
так як світло
як золото з серця
як свічі
так писати — це Вічність!
тільки — вічне...
23.07.2022,
свято прп Антонія Печерського,
Київ — третій вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954142
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович