Як вітер липневий,
невпинні її рухи,
легкі та тривкі …
Як солод вишневий,
стан й води звуки
однаково бажані й пливкі …
О, донько природи,
що коїш зо мною?!?
до тебе ж не можна у води …
Бо враз зачаруниш
й порину з тобою
згубивши всю свою природу …
Танцює ворожка собі на загаті
у повню, у будень й при святі …
Якщо доведеться узріти це диво,
то розумом не пірни в студень
полинеш до неї,
а от чи повернеш???
того вже не знати …, не знати …
А я все ж піду танцювати …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954133
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2022
автор: Андре Ільєн*