Дощ наче сльози за бійцями, пронизує аж до кісток, рідні з розбитими серцями, навіки втрачений зв'язок! Дощ наче водяна завіса, неначе розпачу стіна, грім поруч, блискавка за лісом, а у душі живе війна... Дощ лиє у селі й столиці, мовчання, зайві тут слова, чи буде сонце без різниці, ближча до настрою моква...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954119
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2022
автор: Олег Князь