Старіючи, торуєм шлях туди, де дії
Рухали гори, розсували вшир долини:
Корилися на радість нам маленькі цілі,
Війну зустріли, воювали як повинні.
Цей шлях повинен повторити контур кожний,
Утворений вогнем поразок битв зі світом:
У сни невільничі біля бівачних вогнищ
Вертаємось в своє минуле подивитись.
Світанок давній згас, ми з нього починали
Прагнути цілісності: зараз зрозуміли
Півхліба, напівправди - досить напівв'ялим,
Спалахи вирвані з гниття задовольнили.
Юносте вмерла, вибач нам, що відступали,
Трофеї взяли там, де твою честь згубили.
[b]CECIL DAY-LEWIS O DREAMS, O DESTINATIONS. VII[/b]
Older, we build a road where once our active
Heat threw up mountains and the deep dales veined:
We're glad to gain the limited objective,
Knowing the war we fight in has no end.
The road must needs follow each contour moulded
By that fire in its losing fight with earth:
We march over our past, we may behold it
Dreaming a slave's dream on our bivouac hearth.
Lost the archaic dawn wherein we started,
The appetite for wholeness: now we prize
Half-loaves, half-truths -- enough for the half-hearted,
The gleam snatched from corruption satisfies.
Dead youth, forgive us if, all but defeated,
We raise a trophy where your honour lies
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2022
автор: Зоя Бідило