Пробач мені за стриману любов.
Я винна вже до ста обіймів...
Довкола безліч лютих змов:
Посе́ред "щастя", навіть злиднів.
Пробач мені за сто дрібниць,
За п'ять обра́з, за три печалі.
Я не ціную, що вже є.
Завжди́ біжу за чорним "далі"...
Пробач, що впала стільки раз,
Що серце двічі поділила...
І що в душі вогонь погас,
Який я вперше запалила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953937
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2022
автор: Тетяна Білогай