***
Як дух, як пух, як білий цвіт,
як білий сніг на білий світ,
упав на землю тихий спів, –
у візерунку слів
сплелися ніжність і печаль,
а голос був – кришталь.
Він падав – ах! – як з неба птах,
як золотий небесний цвях, –
упав на місто – як намисто –
і розкотився по серцях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953909
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2022
автор: Світлана Себастіані