Всеблагословенній — Цариці Небесній
з любов’ю
присвячується!
Коли геній висікає
зрозуміло —
страшне діло
Хоч одна людина
зна ЩО робиться?
Спростить — і рівняє,
ще й ставить — й тримає!!
Є дух в
вас?
Чи справді душа
так встигає?
Душа часто спить
без пісні,
що смерть
в нас долає!..
(О роси й покоси
о коси! — і що таки дибки тримає?)
тому і в ривок
о ні не встряга
не встигає...
(не втрапляє!..)
Глянь серце
углиб
Сонце Правди засяє!!!
та й пісню безодня
теж сонну співає...
знов і світ заколихує...
чи ти світ, душе, знаєш?
чи й духа свого
теж не знаєш?..
Глянь серце
углиб
Сонце Правди засяє!!!
та й смерті немає!
Безвольную — світ присипля
кофорт
сатан
знають, що волю
у снивах усіх — забирають...
аж рота від скуки... —
аж всім роздирає...
до чорта хоч лисого (о, упертюга...)
аби не Христа!
всім душам-поверхням, — як
той клімат лисіючий
науково ввівають!..
то й духа Христового — з тим —
присипляють
А душа як пуста, то пуста
і вважай, що й тієї немає
пуста справа — пуста
як душа без Христа.
Воля справжня в Христі.
Й що вже вечір снопами
із громовиць висікає??
19.07.2022,
Київ — третій вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953758
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович