Загалом, життя - трагедія, не у кожного навіть
повноцінна, не покладайте все на руки
Ісуса, вони в нього ж діряві, він дарував
лиш перманентне прощення, для початку
Зароби самозасудження, не Християнка
Не кожен відчуває світло свого породження
Для того щоб повірити у вартість небуття
Власне - таїнства життя, не говоріть, ніби
"неважливе", це ділення красою, чому ж
люди ще не вимерли одинокими і цнотливими?
Не говоріть ніби у вас був вибір "не приймати
чужого, бо наче відчули споріднення
яке передбачено батьківською на вас
соціалізацією", подякуйте, що ніколи
справді не мали приводів для смутку
Ніколи не мали приводів звертатися
до самозванців які наче не вперше живуть
Не вірю в людей, сподіваюсь ваше царство
рухне через такі поради, сподіваюся
Таке перекидання відповідальності
відчують на собі ваші діти, незацікавлена
"В помочі" так нічого вдавати, що тебе
це тривожить, сходи до церкви
Не спотикнешся, поріг без сходів
Нічого не сходить окрім любого богу
Так, Я - не від світу цього, безконечний
Як і твоє "я", яке відроджуєш у дитині
Але я помру одиноким, порадій за мене
Я - істинний, а ти - лиш підлаштована
Під розплодження, не поет, вся "поезія" -
зміксована темрява небуття з світлом
життя, якого не відчуваю, пишіть далі
Віршики, шукайте навіть зі світлом
причини "для чого", а "чому"?
Твій розум розіп'яли
у прощення нащадкам
Май духу Ісусового
не втамовувати спрагу
з рук що до неї доводили
За життя нам дають поласувати лиш
світлом, пітьма небуття залишається
за ширмою смерті, у вас немає приводу
для смутку, і кожен хто вмирає зараз -
робить це свідомо, пізнавши вагу
Нескінченної швидкості по ту сторону
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2022
автор: Enol