Кажуть горілка , змінює людину.
Чим більше вип"є , тим лихіш стає,
А іноді він схожий,на тварину.
Себе не контролює , тільки п"є.
Горілочка язик завжди розв"яже
І линуть з рота клятії слова.
З багном і матюками перев"яже,
От коли правда на поверхню виплива.
Але наука істину доводить,
Що алкоголь, не змінює особу,
А навпаки, нам приклади приводить,
Яку людина у собі тримає злобу.
Зелений змій, контроль жене з людини
І викриває нам його єство.
Тоді і бачимо замашки , як в тварини.
Насильство ,свинство і багато ще чого.
Так , щоб людину розпізнати , треба мало.
Горілку у стаканчик підливай.
Тоді й злетить із нього покривало.
Дивись. Вирішуй. Вибирай .
От хто не п"є, або закодувався,
Тут треба якось обережно.
Ти ж не мінер , щоб взяв і підірвався,
Напийся сам! Нехой побачать протилежне!
17.07.2022Р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953625
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2022
автор: Степан Олександр