Я писав тобі при світлі дня,
Я писав у нічній темноті,
Але у відповідь: «фігня,
Ти внизу, я – на висоті».
Ти так марила тими висотами,
Що мара замінила реаль,
Почуття лишились сиротами,
А в серце проника печаль.
Бо ж висоти – слизьке недоґрунття,
Ти там живеш усього якусь мить.
Учора, вгорі, людина ти путня,
Сьогодні, внизу, щось сильно болить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953550
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2022
автор: Андрій Лагута