Душа болить і серце плаче
За тих невинних діточок,
Що гинуть від ракет чортячих,
За що вбиваєш їх, совок?
Що завинило те дитятко
Тобі, кащею й людожер?
Чи спиться тобі мирно й сладко
Після невинних цих смертей?
І совість тебе не тривожить
В металі бункера твоїм?
Та ні, її нема давно вже,
Горіть тобі в страшнім вогні!
Що б не робив ти вдень, падлюко,
Які б накази не давав,
На тебе ждуть пекельні муки,
Від них і бункер не схова!
Невинні душі убієнних
Нехай, щоб ти не смів забуть,
Щоночі в бункер прилітають
І спать спокійно не дають!
14.07.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953402
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2022
автор: Галя Костенко