Слава Богу! — і нині… Вже без дощу

*      *      *


Слава  Богу!  —  і  нині...
Вже  без  дощу
Відкривається  подих
             У  благостині
                                 І  в  небі  —  синім!!
                                             чи  вже  майже  лечу!..
я  не  в  школі
і  не  в  роботі
                   це  як  птиця  
                                                     в  польоті!  —
чирк-чирк
низом  —
заклопотанії
На  трапеції  —  руки  —  розправив
Бо  в  Христі  —  вільний!!
я  лечу  так
як  хрестик
                                           на  мені  натільний  —
тоді  справді  —  поет:
                                               я  поет  тільки  вільний!!
Бог  мій!  —  в  струнах  окрилень!
і  не  тільки  те  в  пізній
           травневий  Великдень!  —
усім  в  літі!
знов  склопотані  є
і  дітки


лиця  в  ягідках  —  ягідні  лиця
поет  ягідний?
літо!  —  короткі  лиця...
і  я  птиця
так  вік  в  Богові  —  юність!
простий  вимір!  —
                   більш  окрилення  й  струни
В  Христі  —  безум  окрилень!!
так  мов  з  неба
               прапори  злинуть
добре  відомий  —
лиш  Богу
і  чортові
і  ось  всім  —  короткі  шорти...
і  всі  чи  помітили
все  не  в  літі  а  —  в  Бозі  й
                                                                 окрилені!
                             (а  з  Неба  нам  влине...
                               а  скільки  ж  нам  чулось!!!)
Гаптовані  злидні?
у  Бозі  ми  злинем
(ув  греця  
курортних  —
бись  здуло!)

14.07.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953257
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович