Ми там, де все в крові і у вогні,
Де доля не дає нікому другий шанс.
Важливе тільки те, що ми живі,
А цінності буденні втратили свій сенс.
Ми там, де все життю наперекір,
Де зарево яскраве розірвало ніч,
Де терикони замість рідних гір,
Де замість лісу ‐ степ і поле навсібіч.
Немає страху і немає сліз,
Немає грішників, немає і святих.
Бронежилет до тіла вже приріс
І автомат не вирвати із рук міцних.
Навчився розрізняти звук гармат,
Приліт ракет в околицях найближчих сіл.
Мій дім - траншея, спальник, каремат.
Мій світ обмежується поглядом в приціл.
Байдужий погляд вгору, в висоту,
Де трасера у небі залишають слід.
Вони вже зруйнували всю красу
І хочуть дальше руйнувати цілий світ.
10.07.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2022
автор: grotath