Тоді було тепло і зоряно,
Попереду ціле життя,
І місяцем плесо вже зоране,
І дивні якісь відчуття.
Мов двері нові відчинилися,
Новий невідомий виток,
Думки в сяйві зір розчинилися,
Відчула кохання ковток.
Як довго ти згоду очікував,
А зволікала чомусь,
На вушко ласкаво нашіптував,
Питав, чи тебе я боюсь?
Та ні, просто доля заплутала,
Обох нас собі у клубок,
У зморшки обличчя закутала,
А серце в лищата думок.
І знов вишиваю я спогади,
Підсвічує неба канва,
Бо юність втекла перелогами,
Давно… років десь двадцять два…
13.07.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953196
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2022
автор: Інна Рубан-Оленіч