Розчарувань ковші набігло,
І стільки відчаю, пробачень.
У дельті річки, ніби ібіс,
І він колись теж гірко плаче.
А ти в закоханості тонеш,
Віддачі хочеш і страждаєш.
І почуття жертовним током
Течуть...У фіміамі давність.
Змиритись треба, не приручиш,
Бо серце те уже не в змозі,
Хоч цілував думками руки,
Пелюстя падає і в рози.
У дельті річки, ніби ібіс,
Йому так пізно вже кохати.
Холодний місяць сипле срібло,
І без образ: мерщій до хати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953070
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2022
автор: Світлая (Світлана Пирогова)