Розтоплю я біленьку піч,
Ми послухаєм пісню вогненну,
Нашу хатку обійме ніч
І між нами любов сокровенну.
Ця спокуса, немов тятива,
Твоє тіло — розпечене сонце,
В піч закинемо наші слова,
Наче квіти коханим в віконце.
Нам мовчання розпалить вуста
До червоного опіку вишні,
Поцілунки — така висота,
На якій ми с тобою не грішні.
І цей затишок ллється з очей,
Як вогонь із печі визирає,
Ти — як тисяча палких ночей
І одна, що в мені не згасає!
Олександр Кармишев
11.07.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2022
автор: Oleksandr Karmyshev