Ми живемо

Кожен  день  живемо́  у  якомусь  химерному  сні,
а  реальні  події  не  зовсім  вкладаються  в  розум.
Час  неначе  завмер,  стали  довгими-довгими  дні,
й  дуже  мало  втішають  військових  експертів  прогнози.

На  цій  клятій  війні  ми  втрачаємо  кращих  синів.
Кровоточать,  болять  Україні  нанесені  рани.
Не  втекти,  не  забути  жахіття  обпечених  днів,
і,  здається,  в  якийсь  інший  вимір  відкрилися  брами.

Скільки  стерто  життів,  покалічено,  зламано  душ!
Тільки  жорнам  війни  не  змолоти  країну  на  попіл!  –
Чуєш,  пісня  звучить  про  калини  похилений  кущ,
і  лунає  подвійне  "гей-гей",  як  у  ворога  постріл

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952923
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2022
автор: Денисова Елена