Залиш мене й подушку в самотині.
Йди геть із недоречними гірляндами.
Хто пруттям вдовольнитися повинен,
Здається дурнем, звабившись трояндами.
Хто ти, юначе, щоб мене утішить?
Залиш собі свої промови милі.
Відлуння їхнє й сліду не залишить,
Вщент моє серце тільки-но розбили.
Ти надто юний справитись зі мною
і кров у тебе сонна й не гаряча.
Якщо бажаєш, то посидь зі мною…
Скажи мені, чому я гірко плачу?
[b]Dorothy Parker PATTERN[/b]
Leave me to my lonely pillow.
Go, and take your silly posies
Who has vowed to wear the willow
Looks a fool, tricked out in roses.
Who are you, my lad, to ease me?
Leave your pretty words unspoken.
Tinkling echoes little please me,
Now my heart is freshly broken.
Over young are you to guide me,
And your blood is slow and sleeping.
If you must, then sit beside me....
Tell me, why have I been weeping?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952888
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2022
автор: Зоя Бідило