Брендогуби

Дніпро    турніри  прагнув  вигравати.
Медалей  прагнув,  прагнув  перших  місць.
Тримав  мету,  жадав  сосуд  підняти
Над  головою,  вигравши  колись.

Підтримку  мав,  гравців,  увагу,  пресу-
Практично  весь  нелузерський  набір.
Не  склалось  тільки  з  шефським  інтересом-
У  нього  дещо  інший  кругозір.

Віджати,  розвести  лоха  на  бабки,
Наїхать,  увімкнути  рахівник.
Такі  у  дев’яностих  крали  шапки.
З  роками  цей  інстинкт  у  них  не  зник.

Його  пронісши  крізь  вогонь  і  труби,
Каналом  з  плюсом  мутки  прикраша,
Ростив  собі  кишеню,  плодив  клуби.
У  бульбашки  вдував  дрібняк  з  куша.

І  цю  модель  приміряв  до  футболу,
Тим  знищівши  спортивну  боротьбу.
Змагальний  двіж  є  лиш  для  протоколу,
Щоб  глядачів  розважити  юрбу.

У  нас  у  спорті  склалась  особливість:
Чим  ближчий  власник  клубу  до  ВерхА,
Тим  вище  влізти  в  топи  є  можливість,
Боргів  нема,  не  банить  УЕФА.

Я  не  боюся  краху  недоклубів.
Бренд  не  помре,  статистика  не  та.
Бренд  знищить  недолугих  брендогубів,
Що  стригли  з  нього  бабки  як  з  куста.

Нам  треба  цим  футбольним  паразитам
Пройтись  по  їхніх  скнарих  гаманцях.
З  торбиною  по  світу  їх  пустити,
І  хай  ідуть  від  спорту  далі  нах.

2016  рік


Номер  картки  для  донатів:
Ощадбанк
4790  7299  3591  8979
Мостюк  Сергій  Миколайович

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952867
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2022
автор: Сергій Мостюк