Дніпро турніри прагнув вигравати.
Медалей прагнув, прагнув перших місць.
Тримав мету, жадав сосуд підняти
Над головою, вигравши колись.
Підтримку мав, гравців, увагу, пресу-
Практично весь нелузерський набір.
Не склалось тільки з шефським інтересом-
У нього дещо інший кругозір.
Віджати, розвести лоха на бабки,
Наїхать, увімкнути рахівник.
Такі у дев’яностих крали шапки.
З роками цей інстинкт у них не зник.
Його пронісши крізь вогонь і труби,
Каналом з плюсом мутки прикраша,
Ростив собі кишеню, плодив клуби.
У бульбашки вдував дрібняк з куша.
І цю модель приміряв до футболу,
Тим знищівши спортивну боротьбу.
Змагальний двіж є лиш для протоколу,
Щоб глядачів розважити юрбу.
У нас у спорті склалась особливість:
Чим ближчий власник клубу до ВерхА,
Тим вище влізти в топи є можливість,
Боргів нема, не банить УЕФА.
Я не боюся краху недоклубів.
Бренд не помре, статистика не та.
Бренд знищить недолугих брендогубів,
Що стригли з нього бабки як з куста.
Нам треба цим футбольним паразитам
Пройтись по їхніх скнарих гаманцях.
З торбиною по світу їх пустити,
І хай ідуть від спорту далі нах.
2016 рік
Номер картки для донатів:
Ощадбанк
4790 7299 3591 8979
Мостюк Сергій Миколайович
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952867
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2022
автор: Сергій Мостюк