Там, за вікном. (Там, за окном) . Сл. Наталії Мазур. Переклад Леоніда Лугового (Новоградець)

Це  одна  з  моїх  перших  (і  улюблених)  пісень,  які  я  розмістив  в  клубі  поезії.  І  сподобалась  вона  не  тільки  мені.  Ще  один  чудовий  поет,  Леонід  Луговий  (Новоградець)  зробив  переклад  чудового  тексту  Наташи  Мазур.  Послухайте,  що  вийшло...  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321672А  подивитись  відео-кліп  можна  в  ютубі  по  посиланню  "Там,  за  окном",  Наталія  Мазур.

Ніч.  Сонне  місто  лежить
В  тиші  холодній  одне.
Сніг  монотонно  летить
І  присипляє  мене.

Я  з  ним  пливу  заодно,
Йду  між  домів  і  квартир.
Там,  угорі  вікно  -
Ти  полонив  мій  зір.

Глянув  на  постать  мою
Жовтий  квадрат  без  жалю.
Я  трішки  тут  постою  -
Знаєш,  що  потім  зроблю?

Потім  я  просто  піду
В  білий  туман  сніговий.
Так  і  повинно  буть  -
Ти,  як  завжди,  правий.

Там,  за  вікном,  ти  береш
Чашку  свою  за  столом;
З  тишею  мову  ведеш,
Віє  від  тебе  теплом.

Знову  пролив  на  листи
Чай  в  неувазі  своїй.
Там,  за  віконцем,  -  ти.
Мій...  І  такий  чужий.

Моя  сердечная  благодарность  Наташе
 за  чудесный,  душевный,  певучий  текст,
побудивший  к  написанию  музыки.

 
Ночь.        Город        дремлет        давно
После        тревожного        дня.
Сонно        баюкает        снег,
И        засыпает        меня.
Я        утомленно        бреду
Между        домов        и        квартир.
Там        высоко        -        окно,
Ты        за        окном        -        один.
Ты        за        окном        -        один.

Желтым        квадратом        глазниц
Смотрит        на        улицу        дом.
Я        постою        здесь        чуть-чуть.
Знаешь,        что        будет        потом?
Просто        потом        я        уйду,
Пряча        от        снега        лицо.
Так        и        должно        все        быть...
Прав        ты        в        конце        концов.
Прав        ты        в        конце        концов.

Там,        за        окном,        тишина,
И        в        центре        комнаты        стол.
Ты        с        тишиною        своей
Длинный        ведешь        разговор.
Чай        подливаешь        себе,
Капли        стирая        рукой.
Там,        за        окошком,        -        ты,
Мой...        но        совсем        чужой...
Мой...        но        совсем        чужой...

24-25.12.2011г.

ID:  321596
Рубрика:  Вірші,  Лірика  кохання
дата  надходження:  13.03.2012  19:54:09
©  дата  внесення  змiн:  13.03.2012  20:02:07
автор:  Мазур  Наталя

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2022
автор: Анатолійович