Досить! Я скидаю пута
І розриваю всі кайдани.
Набридло гнутися додолу,
Перетерпіла свої рани.
Обличчя піднімаю вгору,
Волосся забера з очей:
Яке ж красиве небо!
Повітря повно для грудей.
І крок вперед по чорнозему,
Торкаюсь золота-колосся:
Я вільна дівчина Вкраїна!
Докучі заплету волосся.
Вплітаю ніжно в коси силу,
Маки, волошки сині з поля.
Поставу виправлю красиву:
В моїх руках моя є доля!
І через степ, поля, до моря,
Через ліси зелені у Карпати.
З дітей своїх знімає пута
Нескорена країна-мати...
Потрощені брехні кайдани
Розбиті...згарища орди.
Красуня Діва - навіжена:
- Попереджала ж, не чіпай,
Бо буде ніч шалена )).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952441
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2022
автор: Оксана Бугрим