Така велика, але тінь мала.
Й немов безлика і вже нежива,
й в думках уже один прайс-лист.
Людина-меркантиліст.
Лиш цифри й чеки, а душі нема.
Надмірно зверхня й зазвичай німа,
і папірців, й монет це поклонист.
Людина-меркантиліст.
Така доросла - розуму нема,
і на саму себе така скупа...
Меланхоліст й не справжній реаліст:
людина-меркантиліст.
А я боюся схожим з нею стати,
з цим тягарем не зможу я літати.
І краще буду бідний оптиміст,
ніж нікому не потрібний
меркантиліст.
04.07.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952338
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2022
автор: Макс Дрозд