Здіймався в небо білий літачок —
і босі діти бігли вслід ключами.
Тремтів від щастя кожен голосок.
“Візьми мене в політ!” — вони кричали.
Це спогад із дитячої пори —
Тоді ще не лякали камуфляжі,
Тоді ще знак російської орди
Не миготів на вражім фюзеляжі,
Звук літака не рушив сновидінь,
І спалахи ракет ще не будили.
Життя зі світла увійшло у тінь —
І мрій високих обгоріли крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952272
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2022
автор: Тетяна Мошковська