Поверталися люди додому.
Хоч боялися смерті, війни.
За кордоном душевную втому,
Уночі відчували вони.
Ніби все там гаразд і чудово.
Помагають,приймають усіх.
А вкраїнське коріння раптово ,
Тебе тягне у думках твоїх.
Нам чужі не потрібні будинки.
У нас є хоч побиті,свої.
Нам не треба ці кедри, ялинки.
В нас чудові вишневі сади.
І нам море чуже не потрібне
Хай нам наше лише повернуть.
Україна до раю подібна,
Вона хоче нас всіх пригорнуть.
Поверталися люди додому...
Цілували дерева ,паркан.
Були раді розбитому дому
І торкались обвуглених ран.
Довго плакали рідних зустрівши
І надію плекали одну.
Батьківщину любов"ю зігрівши,
Відбудуєм,скінчивши війну!!!
17.06.2022р.Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952200
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2022
автор: Степан Олександр